Службовий Вигляд: Вісник Національної Академії Керівних Кадрів Культури І Мистецтв

Службовий Вигляд: Вісник Національної Академії Керівних Кадрів Культури І Мистецтв

Керівництво студентською науковою роботою, яка була нагороджена заохочувальним дипломом Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт. Сучасне мистецтво [Електронний ресурс] / Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. Студії мистецтвознавчі [Електронний ресурс] / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Рильського НАН України. Проблеми етномузикології [Електронний ресурс] / Національна музична академія України імені П. Наукові записки НаУКМА.

актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури

Українська музика [Електронний ресурс] / Львівська національна музична академія імені М. Науковий вісник Національної музичної aquakids.com.ua академії України імені П.І. Чайковського [Електронний ресурс] / Національна музична академія України імені П.

Історія Мистецьких Практик Та Художніх Напрямів

Англійський музичний теоретик ХІІ століття Іоанн Коттон робить першу спробу визначити сутність сво­боди художньої творчості, а через шість століть Г. Гегель обґрунтовує визначені ним види музичного виконавства і функції виконавця. Питання культурології [Електронний ресурс] / Київський національний університет культури і мистецтв. Вісник КНУКіМ.

Здобула вищу освіту у 1986 році в Київському державному інституті культури ім. Корнійчука. Захистила дисертацію за проблемою «Аксіологічні та праксеологічні засади становлення особистості як суб’єкта культурно-освітньої діяльності» .

Теорія та практика дизайну [Електронний ресурс] / Національний авіаційний університет. Публікації в журналі відображають погляди авторів, які можуть не збігатися з поглядами редакційної колегії; відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Здатність сприймати новітні концепції в галузі образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва і реставрації творів мистецтва, поєднувати інновації з усталеними вітчизняними та світовими традиціями. Історія зарубіжного мистецтва і архітектури ст. Історія західноєвропейського мистецтва та архітектури Відродження та 17 ст.

Професор Кафедри Дизайну, 20 000 Грн

В епоху Бароко зусиллями видатних музикантів піднімається на новий духовний і художній рівень церковна музика, успішно розви­ваються світські форми музикування, формується новий тип оркест­рового (ансамблевого) виконавства. Епоха Відродження висуває плеяду знаних майстрів духовної музики, а пізнє Відродження віртуозних виконавців у галузі сві­тської музики. Активно удосконалюється музичний інструментарій, відбувається видова спеціалізація музикантів, формується жанровий виконавець, започатковується опера. Ідеї Відродження, новації в музичному мистецтві, започатко­вані Ф. Вітрі та його однодумцями, суттєво вплинули на розвиток світського професійного виконавства, яке стало об’єктом різкої критики з боку апологетів церкви і значної частини теоретиків му­зики в численних трактатах. Професор кафедри, доктор юридичних наук, науково-педагогічний працівник, Київ, Дніпро, Полтава.

Автор понад 50 наукових та навчально-методичних праць. Прикарпатський вісник НТШ. Слово [Електронний ресурс] / Івано-Франківський Осередок Наукового товариства ім.

Науковий Журнал Художня Культура Актуальні Проблеми

Art and Design [Електронний ресурс] / Київський національний університет технологій та дизайну. Доведено, що дослідження музики як соціально-естетичного явища і особ­ливостей її виконання почалося у часи давньогрецької цивіліза­ції (Піфагор, Демокріт, Платон, Арістотель, Арістоксен, Плутарх, Квінтіліан та ін.). Теоретики раннього Середньовіччя переважно розглядали музику як науку про правильний спів, визначали її роль у богослужінні та вплив на людей, протиставляли духовну і світсь­ку музику. Поступово вони відходять від усталених норм церковного співу, впроваджуючи багатоголосся і контрапункт. Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені в семи одноосібних публікаціях, п’ять з них у фахових виданнях та дві тези доповідей на наукових конференціях.

Аналіз музич­ного виконавства вимагає комплексного охоплення численних соціальних, культурологічних, естетичних і музикознавчих проблем. Розг­ляд його як художньо-творчої діяльності зумовив необхідність звернення до праць дослідників людської діяльності (М. Каган, О. Леонтьев, С. Раппопорт, Л.Столович та ін.). Опрацювання системи музичного виконавства було б неможливим без опори на методологічні настанови дослідників проблем системного пізнання світу і соціальних систем (А. Авер’янов, П. Анохін, В. Афанасьєв, Л. Чесноков та ін.). Фриз Петро Іванович– кандидат мистецтвознавства, доцент. У 2007 році захистив дисертацію «Хореографічна культура як чинник творчого розвитку особистості дитини».

Володіння методами мистецтвознавчого аналізу та експертизи, ідентифікації, класифікації мистецьких об’єктів і пам’яток культури. Загальний. Специфічність звукової матерії, часовий характер її існу­вання в образній субстанції, неадекватне пізнання різними виконав­цями одного і того ж нотного запису, унеможливлюють точне повто­рення музичного твору у виконавському процесі. Суб’єктивізація твору, то виконується це виявлення природи і специфіки музично­го мистецтва, а інтерпретація є органічною, іманентною властивістю і характеристикою виконавського процесу.

Проблеми взаємодії мистецтв, педагогіки та теорії і практики освіти [Електронний ресурс] / Харківський національний університет мистецтв ім. Котляревського. – Харків. Ґрунтовне розуміння історії мистецтва і архітектури, мистецтвознавства; детальні або дуже детальні знання індивідуальної спеціальної області дослідження в поєднанні зі знаннями загальної наукової дискусії. Програма орієнтована на оволодіння фундаментальними знаннями та навичками дослідження у сфері мистецтва.